—портивне житт¤ л≥цею
Х √оловне завданн¤, над ¤ким працюЇ колектив ф≥звихованн¤ Ц покращити та п≥двищити результати ƒержавного тестуванн¤, ¤ке проводитьс¤ в кожн≥й груп≥ в к≥нц≥ навчального року ѕ≥дготовлено методичн≥ розробки викладачем ф≥звихованн¤ —тенько Ќ.ќ.: "—портивна гра - волейбол"; "—портивна гра - баскетбол"; " озацьк≥ розваги".
Х ™ в на¤вност≥ навчальн≥ нормативи з ф≥зичного вихованн¤ з ≤ по III курс на 12 бал≥в, зг≥дно ¤ких проводитьс¤ тематична атестац≥¤ по темах: "Ћегка атлетика", "—портивна г≥мнастика", "¬олейбол", "Ѕаскетбол", "“уризм".
Х ”чн≥ л≥цею приймають участь в спартак≥ад≥ м. √лухова серед навчальних заклад≥в. ѕ''¤ть рок≥в посп≥ль л≥цей отримуЇ III загальне м≥сце, поступаючись лише коледжу та ун≥верситету. ” цьому роц≥ в≥дкрили спартак≥аду грою в баскетбол ≥ пос≥ли III м≥сце ¤к команда юнак≥в так ≥ д≥вчат.
Х ѕровод¤тьс¤ вс≥ змаганн¤: ос≥нн≥й легкоатлетичний крос, волейбол, баскетбол, футбол, наст≥льний тен≥с, " озацьк≥ розваги".
Х ѕрацюють спортивн≥ гуртки з волейболу, баскетболу, футболу, наст≥льного тен≥су, У√рупа здоров''¤", " луб мужност≥".
’удожн¤ самод≥¤льн≥сть колективу л≥цею
” зд≥йсненн≥ виховного процесу перевага надаЇтьс¤ нац≥онально-патр≥отичному, превентивному та художньо-естетичному напр¤мам. Ќайб≥льш поширеними формами орган≥зац≥њ виховного процесу Ї групов≥ огл¤ди художньоњ самод≥¤льност≥, конкурси декоративно-прикладноњ та техн≥чноњ творчост≥, профес≥йноњ майстерност≥, спортивн≥ св¤та, дн≥ здоров''¤.
√лух≥вський профес≥йний л≥цей маЇ призов≥ м≥сц¤ за участь у конкурсах авторськоњ п≥сн≥, за огл¤ди-конкурси художньоњ самод≥¤льност≥, в обласному огл¤д≥ команд ¬ та в огл¤д≥-конкурс≥ на кращу орган≥зац≥ю виховноњ роботи в навчальному заклад≥.
ўороку провод¤тьс¤ традиц≥йн≥ св¤та Ђћ≥с ќс≥ньї, Ђј ну-мо, першокурсник!ї та ≥н.
ѕост≥йно проводитьс¤ ц≥кава св¤ткова концертна програма на ƒень вчител¤, Ќов≥й р≥к, ѕроводи зими, 8 Ѕерезн¤, ƒень в≥дкритих дверей.
√уртожиток
” гуртожитку л≥цею проживаЇ 102 учн≥. ¬с≥ учн≥, що потребують гуртожитку ним забезпечен≥.
¬осени 2004 року проведено реконструкц≥ю гуртожитку, зроблено кап≥тальний ремонт даху гуртожитку, зам≥нено канал≥зац≥йну та водог≥нну системи та ≥н.
ѕрим≥щенн¤ гуртожитку маЇ ¤к≥сне естетичне оформленн¤ ≥нформац≥йн≥ стенди, ст≥нн≥вки, куточок державноњ символ≥ки.
ћатер≥альна база гуртожитку забезпечуЇ належн≥ житлово-побутов≥ умови дл¤ проживанн¤, навчанн¤ ≥ в≥дпочинку учн≥в.
¬ на¤вност≥ Ї вестибюль з м≥сцем дл¤ чергового по гуртожитку, кухн¤ дл¤ приготуванн¤ њж≥, де встановлено чотирикамфорна електроплита, нов≥ кухонн≥ мебл≥, електротитан дл¤ п≥д≥гр≥ву води, холодильник; дв≥ к≥мнати дл¤ самоп≥дготовки та дв≥ дл¤ в≥дпочинку, ≥зол¤тор, Ї пральн¤, сушильн¤, к≥мната дл¤ прасуванн¤, прим≥щенн¤ дл¤ збер≥ганн¤ особистих, господарських, пост≥льних речей, спортивного ≥нвентарю, дв≥ к≥мнати виховател¤. ¬иконаний сучасний ремонт умивальних к≥мнат, туалет≥в, обладнана к≥мната особистоњ г≥г≥Їни ж≥нки.
” гуртожитку Ї к≥мнати дл¤ клубноњ та гуртковоњ роботи, прим≥щенн¤ дл¤ зан¤ть спортом. Ќа першому поверху гуртожитку розташовано прим≥щенн¤ б≥бл≥отеки, ¤ке в≥дремонтовано на початку минулого навчального року. Ќа баз≥ гуртожитку д≥Ї 11 гуртк≥в та спортивних секц≥й (¬≤ј, сол≥сти, хор, аг≥тбригада, читц≥, танцювальний, декоративне мистецтво, "ум≥л≥ руки", баскетбол, футбол, тен≥с). ” гуртожитку Ї техн≥чн≥ засоби: два телев≥зори, два DVD-плеЇри, магн≥тофон, в≥деомагн≥тофон. ƒл¤ вс≥х учн≥в, ¤к≥ мешкають у гуртожитку, орган≥зовано 3-х разове гар¤че харчуванн¤.
” гуртожитку провод¤тьс¤ огл¤ди-конкурси на кращий поверх, кращу к≥мнату за житлово-побутовими умовами, зразковим побутом та участю мешканц≥в гуртожитку у громадському житт≥. Ќалагоджена робота учн≥вського самовр¤дуванн¤, працюЇ –ада гуртожитку, рада поверх≥в. ¬се це спри¤Ї пол≥пшенню сан≥тарного утриманн¤, створенню в≥дпов≥дних умов дл¤ проживанн¤, навчанн¤ ≥ орган≥зац≥њ дозв≥лл¤ учн≥в, п≥двищенню рол≥ учн≥вського самовр¤дуванн¤.
Ѕ≥бл≥отека
Ѕ≥бл≥отека л≥цею в≥д≥граЇ свою роль у вихованн≥ п≥дростаючого покол≥нн¤. Ѕ≥бл≥отекар ’лус —в≥тлана ћиколањвна знайомить учн≥в та прац≥вник≥в з б≥бл≥отечним фондом та можливост¤ми б≥бл≥отеки, допомагаЇ п≥дбирати потр≥бну л≥тературу до уроку чи реферату.
Ѕ≥бл≥отека знаходитьс¤ на ≤ поверс≥ гуртожитку, з читальним залом займаЇ площу 63 м2 , а книгосховище Ц 42 м2. нижковий фонд б≥бл≥отеки становить 18036 екземпл¤р≥в, з ¤ких: 1232 Ц це п≥дручники, 8797 екз. Ц художньоњ л≥тератури, 7347 Ц екземпл¤р≥в ≥з спецдисципл≥н. ƒо послуг в≥дв≥дувач≥в б≥бл≥отеки Ц 32 пер≥одичн≥ виданн¤.
≥льк≥сть читач≥в б≥бл≥отеки Ц 284, з них учн≥в Ц 237, сп≥вроб≥тник≥в Ц 47,
Ѕ≥бл≥отекар веде роботу з важкими п≥дл≥тками та сиротами, ¤к≥ ц≥кавл¤тьс¤ переважно молод≥жними виданн¤ми, читають детективного, пригодницького та фантастичного жанр≥в.
√лух≥вський профл≥цей зд≥йснюЇ п≥дготовку фах≥вц≥в з роб≥тничих профес≥й
—тол¤р буд≥вельний, верстатник деревообробних верстат≥в
ќбробка деревини Ч одне з найперших ремесел, ¤ке опанувала людина. ƒерево Ч легкий, красивий ≥ м≥цний матер≥ал, котрий легко п≥ддаЇтьс¤ обробц≥, тому вироби з нього давно ≥ над≥йно вв≥йшли у побут людей.
—тол¤рна справа спор≥днена з тесл¤рською, ≥ на буд≥вництв≥ в минул≥ часи т≥ ≥ друг≥ роботи, ¤к правило, виконувались одними ≥ тими ж людьми. –озпод≥л профес≥й стол¤ра ≥ тесл¤ра йшов поступово, у м≥ру того ¤к п≥двищувалис¤ вимоги до ¤кост≥ обробки буд≥вельних дерев''¤них конструкц≥й, мебл≥в та предмет≥в домашнього вжитку. –ан≥ше люди не ставили великих вимог до тесл¤р≥в ≥ задовольн¤лись так званою "сокирною" роботою. «араз це пон¤тт¤ виключно негативне вживаЇтьс¤, коли мова йде про не¤к≥сну роботу.
« часом з''¤вл¤лись нов≥ ≥нструменти дл¤ обробки деревини, розширювали меж≥ њх застосуванн¤ ≥ одночасно п≥двищувались вимоги до ¤кост≥ обробки дерев''¤них поверхонь. ÷е привело до розпод≥лу таких роб≥т на б≥льш груб≥ (крупноконструктивн≥) Ч тесл¤рськ≥ ≥ б≥льш точн≥ (др≥бноконструктивн≥) Ч стол¤рн≥. ќстанн≥ под≥л¤ютьс¤ на два основн≥ види: б≥лодеревн≥ ≥ червонодеревн≥. —тол¤рн≥ роботи б≥лодеревн≥, ¤кщо матер≥алом дл¤ них служить деревина хвойних чи м''¤ких лист¤них пор≥д, та червонодеревн≥, ¤кщо застосовуЇтьс¤ деревина твердих (ц≥нних) лист¤них пор≥д ≥ високо¤к≥сне оздобленн¤ поверхонь з фанеруванн¤м чи пол≥руванн¤м.
–езультат роботи стол¤ра Ч р≥зн≥ стол¤рн≥ вироби, ¤к≥ под≥л¤ютьс¤ за конструктивною ознакою. ƒо стол¤рних вироб≥в брусковоњ конструкц≥њ належать, наприклад, б≥гов≥ лиж≥, корпуси ватерпас≥в, колодки шевц¤; каркасноњ Ч в≥конн≥ рами, сходов≥ огородженн¤, ширми, л≥жка тощо; каркасно-обшивноњ Ч ст≥льц≥, кр≥сла, дивани, ф≥льончаст≥ дверн≥ полотна, корпуси легких суден ≥ т. ≥н.; безкаркасноњ Ч щитов≥ двер≥, ¤щики, шафи та письмов≥ столи щитовоњ конструкц≥њ.
¬ажко перерахувати вс≥ сфери застосуванн¤ стол¤рних вироб≥в, але особливо велике њх значенн¤ в буд≥вництв≥, де неможливо об≥йтись без дерев''¤них в≥кон ≥ дверей, наличник≥в, п≥длог, пл≥нтус≥в. Ќав≥ть зараз, в роки широкого розмаху буд≥вництва ≥з зб≥рних зал≥зобетонних елемент≥в, роль буд≥вельного стол¤ра дуже значна.
—тол¤рне ремесло серед ≥нших зан¤ть завжди було надзвичайно важливим, оск≥льки дерево споконв≥ку в≥рою ≥ правдою служило люд¤м. ћайже все матер≥альне середовище, що оточувало людину, Ч будинки ≥ церкви, комори ≥ млини, корабл≥ ≥ м≥ськ≥ укр≥пленн¤, вози ≥ сани Ч виготовл¤лось з дерева. ƒерево завд¤ки своњм чудовим властивост¤м довгий час було Їдиним ≥ незам≥нним буд≥вельним матер≥алом, а фах≥вц≥, ¤к≥ з ним працювали, завжди користувалис¤ любов''ю ≥ повагою людей.
ѕрофес≥¤ Ђстол¤р буд≥вельнийї у √лух≥вському профес≥йному л≥цењ, бере св≥й початок з часу заснуванн¤ училища Ц 1972 року. «а ц≥ роки вимоги до обробки деревини п≥двищувались, разом з ними п≥двищувалась конкуренц≥¤ на ринку прац≥, тому було в≥дкрито нову профес≥ю Ђстол¤р буд≥вельний, верстатник деревообробних верстат≥вї.
«а роки ≥снуванн¤ даноњ профес≥њ у навчальному заклад≥ було п≥дготовлено б≥льш н≥ж 1000 квал≥ф≥кованих роб≥тник≥в деревообробноњ галуз≥.
Ќа даний момент за даною профес≥Їю у √лух≥вському профес≥йному л≥цењ навчаЇтьс¤ 42 учн≥ Ц майбутн≥ фах≥вц≥ своЇњ справи.
≈лектрогазозварник
«варюванн¤ Ч над≥йний та економ≥чний спос≥б нероз''Їмного з''Їднанн¤ деталей машин, конструкц≥й та споруд. —уть його Ц в утворенн≥ м≥цних зв''¤зк≥в м≥ж атомами ≥ молекулами з''Їднуваних т≥л завд¤ки м≥сцевому зчепленню п≥д тиском чи особливому виду деформац≥й. Ќеможливо у¤вити сучасне оточуюче середовище, застосуванн¤ такого м≥цного ≥ доступного способу з''Їднанн¤, ¤к зварюванн¤. …ого попередником у розвитку практичноњ техн≥чноњ думки було па¤нн¤.
ўе в прадавн≥ часи люди використовували па¤нн¤ дл¤ виготовленн¤ зброњ, ювел≥рних вироб≥в, знар¤дь прац≥. ≤снуЇ думка, що слова "зварюванн¤", "зварити" поход¤ть в≥д ≥мен≥ слов''¤нського бога ковальськоњ справи —варога. ѕерш≥ прост≥ методи зварюванн¤ застосовувались в V-≤≤ тис¤чол≥тт≥ до н.е. в районах ™гипту та ≤рану. «варювали в основному детал≥ з м≥д≥, ¤к≥ роз≥гр≥вали ≥ пот≥м здавлювали. “ак виникло так зване "ковальське зварюванн¤".
Ќов≥ способи з''Їднанн¤ метал≥в з''¤вились у зв''¤зку з в≥дкритт¤м у 1802 роц≥ електричного дугового розр¤ду.
” 1885 роц≥ було подано за¤вку на патентуванн¤ способу з''Їднанн¤ ≥ роз''Їднанн¤ метал≥в за допомогою електричноњ дуги м≥ж металевим виробом ≥ вуг≥льним електродом, дл¤ живленн¤ ¤коњ використовувалас¤ акумул¤торна батаре¤. ÷ей р≥к вважаЇтьс¤ оф≥ц≥йною датою по¤ви електричного дугового зварюванн¤. ќдночасно йшли досл≥дженн¤ щодо контактного та шовного зварюванн¤, зварюванн¤ у режим≥ зм≥нного струму, дугового р≥занн¤ п≥д водою.
«варюванн¤ вуг≥льними електродами поруч з позитивними сторонами мало певн≥ й недол≥ки, так, дл¤ заповненн¤ шва потр≥бно було додавати сторонн≥й метал. р≥м того, вуглець з електрод≥в, потрапл¤ючи на метал шва, пог≥ршував ¤к≥сть зварювального з''Їднанн¤. ”сунув ц≥ недол≥ки засновник промислового використанн¤ електрозварки рос≥йський ≥нженер-металург ≥ винах≥дник ћ.√. —лав''¤нов. ¬≥н у 1888 роц≥ винайшов спос≥б дугового електрозварюванн¤ метал≥в металевим електродом, що плавитьс¤. ¬с≥ з''Їднанн¤, що були виготовлен≥ цим методом, в≥др≥зн¤лис¤ високою ¤к≥стю ≥ над≥йн≥стю. ћ.√. —лав''¤нов став засновником металург≥њ зварних процес≥в, винайшов електроплавильник Ч прообраз автоматичних зварних головок, запропонував флюси, ¤к≥ дозволили отримувати високо¤к≥сн≥ зварн≥ шви.
Ќа меж≥ стол≥ть був виданий патент на електричне стикове зварюванн¤ опором, процес≥ ¤кого використовувалос¤ нагр≥ванн¤ контакту пров≥дник≥в електричним струмом, розроблено точкове зварюванн¤ м≥дними електродами, ¤ке застосовуЇтьс¤ ≥ в наш час, а також стикове зварюванн¤ методом оплавленн¤.
” цей же пер≥од був винайдений спос≥б терм≥тного зварюванн¤, заснований на реакц≥њ окисленн¤ активних метал≥в, таких, ¤к алюм≥н≥й ≥ магн≥й.
«варюванн¤ метал≥в знайшло поширенн¤ завд¤ки техн≥чним та економ≥чним перевагам у пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими способами з''Їднанн¤ деталей, конструкц≥й та споруд. ¬ машинобудуванн≥, наприклад, зварюють пластиков≥ труби ≥ л≥нолеум, у легк≥й промисловост≥ Ч елементи од¤гу ≥ взутт¤. ” важкому машинобудуванн≥ застосовують зварюванн¤ з великими потужност¤ми джерел нагр≥ванн¤ (дугов≥ механ≥зован≥, електрошлаков≥, електронно-променев≥ та ≥нш≥), в с≥льському господарств≥ Ч ручне дугове ≥ газове зварюванн¤. ¬ електронн≥й промисловост≥, де зварн≥ з''Їднанн¤ виконуютьс¤ п≥д м≥кроскопом, навпаки, застосовують мал≥ потужност≥ ≥ дос¤гають великоњ точност≥ (≥мпульсне лазерне, електронно-променеве, ультразвукове, контактно-конденсаторне та ≥нш≥ види зварюванн¤).
«начного поширенн¤ набули наплавленн¤, па¤нн¤, контактне зварюванн¤ ≥ р≥занн¤. —учасне зварювальне обладнанн¤ значною м≥рою забезпечуЇтьс¤ програмним керуванн¤м ≥ обчислювальними машинами. ѕерспективним Ї зварюванн¤ з використанн¤м променевоњ ≥ плазмовоњ енерг≥й.
√лух≥вський профес≥йний л≥цей зд≥йснюЇ навчанн¤ учн≥в за р≥зними буд≥вельними профес≥¤ми, одн≥Їю з головних Ї профес≥¤ Ђелектрогазозварникї. ћатер≥ально-техн≥чна база та комплексно-методичне забезпеченн¤ майстерн≥ електрогазозварник≥в та каб≥нету технолог≥њ зварювальних роб≥т л≥цею, а також високий р≥вень квал≥ф≥кац≥њ майстр≥в виробничого навчанн¤, дозвол¤ють на належному р≥вн≥ готувати квал≥ф≥кованих, конкурентоспроможних роб≥тник≥в в област≥ ¤к ручного дугового так ≥ газового зварюванн¤ та нап≥вавтоматичного середовища захищених газ≥в.
¬ майстерн≥ обладнано 10 пост≥в дл¤ ручного дугового зварюванн¤ штучними електродами, обладнан≥ пости дл¤ газового зварюванн¤ та кисневого р≥занн¤, також учн≥ з великим захопленн¤м навчаютьс¤ виконувати нап≥вавтоматичне зварюванн¤, ¤ке в наш час все б≥льше ≥ б≥льше застосовуЇтьс¤ ¤к в ремонтних роботах так ≥ на виробництв≥: це виготовленн¤ ≥ ремонт кузов≥в автомоб≥л≥в, суднобудуванн¤, буд≥вництво трубопровод≥в та багато ≥ншого.
ѕ≥д час виробничого навчанн¤ учн≥ √лух≥вського профес≥йного л≥цею навчаючись виготовл¤ють нескладн≥ вироби та продукц≥ю ¤ка користуЇтьс¤ попитом у населенн¤, а саме с≥льськогосподарський ≥нвентар, металев≥ огорож≥, реш≥тки на в≥кна, парти та ст≥льц≥, ворота та двер≥ та ≥нш≥ вироби.
Ќаш л≥цей т≥сно сп≥впрацюЇ з ¬ј“ завод Ђ≈лектропанельї , на ¤кому учн≥в проход¤ть виробничу практику, удосконалюють своњ вм≥нн¤ та навички зварник≥в без безпосередньо на виробництв≥. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ навчанн¤ у л≥цењ кращих учн≥в, ¤к≥ показують високий р≥вень знань ≥ вм≥нь, дирекц≥¤ заводу запрошуЇ на пост≥йне м≥сце роботи.
ћул¤р, п≥чник, штукатур
ћабуть, небагато знайдетьс¤ на «емл≥ профес≥й, що за в≥ком с¤гають у таку давнину, ¤к профес≥¤ мул¤ра. ≤ д≥йсно, т≥льки к≥льк≥сть населенн¤ перв≥сного св≥ту перевищила к≥льк≥сть м≥сць у печерах, люд¤м довелос¤ дбати про ст≥ни, ¤к≥ б захищали њх в≥д пронизливого в≥тру, та дах, ¤кий боронив в≥д сн≥гу та дощу. ¬≥д прим≥тивних культових та побутових споруд (—тоунхендж у ¬елик≥й Ѕритан≥њ, дольмени у франц≥њ та √руз≥њ, буд≥вл≥ з к≥сток мамонт≥в в ”крањн≥) людство поступово переходило до складних ≥ довершених споруд, ¤к≥ вражають сучасник≥в своЇю красою та витончен≥стю л≥н≥й, монументальн≥стю та пропорц≥йн≥стю. ™гипетськ≥ п≥рам≥ди, легендарн≥ буд≥вл≥ ≤нд≥њ, ”рарту та ¬ав≥лону, храми та в≥лли ƒавньоњ √рец≥њ ≥ –иму Ї пам''¤тками дос¤гнень мул¤рськоњ прац≥.
« покол≥нн¤ в покол≥нн¤, в≥д батьк≥в до син≥в передавалис¤ таЇмниц≥ мул¤рськоњ майстерност≥. ” середн≥ в≥ки в «ах≥дн≥й ™вроп≥ виникли в≥докремлен≥ один в≥д одного мул¤рськ≥ цехи, що мали власн≥ устави, штандарти та ≥нш≥ атрибути профес≥йного уособленн¤. ¬насл≥док њх д≥¤льност≥ зводилис¤ перлини м≥стобудуванн¤ Ч палаци ¬енец≥њ, ‘лоренц≥њ, ѕарижа, ракова, ѕраги, иЇва (у ™вроп≥), онстантинопол¤, ™ревану, ’орезму, Ѕухари, —амарканду, ≥ото (на —ход≥).
≤ сьогодн≥ профес≥¤ мул¤ра шанована сусп≥льством. —аме в≥н вт≥люЇ у житт¤ ≥дењ арх≥тектор≥в ≥ проектувальник≥в, зводить просторов≥ конструкц≥њ промислових споруд, буд≥вл≥ сусп≥льно-побутового призначенн¤ та житлов≥ буди
